Заселення села почалося після реформи 1861 року. Поблизу села Новоюлівка розташоване село Олександрівка, що по вуличному називається Маєвське, на ім’я Олександра Маєвського. У нього був син Петро, який одружився з дочкою поміщика Бистрова, що мав землю і маєток в селі Бистрівці, бувшого Лихівського району Дніпропетровської області. В придане дочці Юлії було дано селян – бистрян, що і населили Новоюлівку.
Селяни жили бідно, вони мали невеличкі наділи землі і обробляли їх вручну. Наділи землі були нерівномірні, тому що давали їх тільки чоловікам. Із зібраного врожаю половину селянин віддавав поміщикові.
В 1913 році в селі Новоюлівка Мар’янівської волості Верхньодніпровського повіту було 52 двори з населенням 171 чоловік та 177жінок, колишніх поміщицьких селян.(Державний Дніпропетровський архів – «Вся Екатеринославская губерния» 1914 р. Стр.176.)
Хати селян були убогими:низенькі, покриті соломою, з маленькими віконцями. На території села Новоюлівки прісної води не було, її приносили селяни на своїх плечах за багато кілометрів.
90% селян були неписьменними. Початкова школа знаходилася за чотири кілометри від села, в селі Лангове (тепер по вуличному Кочержинівка в селі Авдотівка). За навчання потрібно було платити, чого не міг зробити бідний селянин. В селі ніяких медичних закладів не було, медичне обслуговування селян проводилося Софіївською лікарнею.
Немає коментарів:
Дописати коментар